Під мікроскопом: Гран Прі Мексики

© Getty Images

Мексиканський етап став ареною дуже цікавої гонки, яка вже на першому колі перетворилася на подію з подвійною сюжетною лінією. В першій мова йшла про боротьбу за перемогу на етапі, а в другій – в чемпіонаті. Причому розв’язка в обох читалася так само вже після дебютного кола, проте будь-яка несподіванка ще могла перевернути все догори ногами. По суті Ферстаппена в Мехіко обікрали двічі – спочатку у кваліфікації, яку виграв Феттель, хоча здавалося, що час Макса перевершити не вийде, а вдруге вже після фінішу гонки, коли її переможець став свідком значно більшого тріумфу Хемілтона, до особи якого і було прикуто найбільшу увагу.

Після кваліфікації на обличчі Ферстаппена читалося розчарування, пов’язане з тим, що перший для нього поул був так близько, але в останній момент вислизнув до рук Феттеля. Та кого тепер цікавить 50-й поул німця, якщо перемогу в Гран Прі здобув Макс. Причому зробив граючись, так ніби це щось для нього буденне й напрочуд звичне. В Мехіко він був занадто швидким для двох фінів з Мерседес і Феррарі, тим паче, що Райкконен втратив купу часу позаду Переса після катастрофічного старту. І знаєте, коли певний збіг трапляється втретє, то невільно починаєш замислюватися над тим, а чи насправді це є збігом. Мова йде про те, що Ферстаппен усі три рази виграв після пониження Квята в структурах Ред Булл: минулого року саме в Іспанії Макс замінив Даниіла, якого перевели в Торо Россо, в Малайзії, де росіянина замінив Гаслі, нідерландець також тріумфував, і ось тепер, після того як Квята остаточно випровадили з гоночної програми Ред Булл, Ферстаппен втретє виграє. Залишається дочекатися його четвертої вікторії, щоб перевірити чи розірвано цей незримий з росіянином зв’язок. А ще гонка яскраво всім продемонструвала, що Даніелю Ріккардо пора замислитися над тим, де він продовжить кар’єру у 2019-му, бо за рівних умов він таки поступається напарнику.

Подвійний інцидент за участі Феттеля на першому колі викликав чимало запитань як до самого німця, так і до стюардів, які вирішили, що це гоночний інцидент і немає кого карати. Льюіс майже одразу запитав команду чи навмисне Себастьян пошкодив шину на його Мерседес. Запитання британця багатьма вболівальниками було неправильно інтерпретовано як твердження про зумисний характер дій Феттеля. Тому цей епізод варто розглянути більш детально:

Спочатку переднє крило на Феррарі зазнало пошкодження після контакту з колесом на машині Ферстаппена і в цьому контакті якщо і можна когось звинувачувати, то Макса. Нідерландець взагалі досить часто під час обгонів діє за принципом несумлінних водіїв вантажівок – пройшла кабіна, пройде й кузов/причіп. Так само було і в Мехіко – як тільки Ферстаппен зрозумів, що вже на півкорпусу попереду, то місця для Феррарі залишати не став, випрямивши для себе шлях до третього повороту, хоча звісно мав бути більш обережним, адже за несприятливих для нього обставин і він міг отримати прокол.

Друга фаза – це вже контакт між Феттелем і Хемілтоном, і тут найкраще ситуацію прояснює відео з камери на машині німця (починаючи з 0:41). В третій поворот Феррарі заходить всередині повороту і тут добре видно як машина ковзнула з поребрика ліворуч, а Себастьян допрацьовує кермом ловлячи її у віражі. Так, він двічі на мить вивертає кермо ліворуч, тобто вбік Хемілтона, але якби він хотів зумисно врізатися в Мерседес, то це виглядало б зовсім інакше – вирівнювати машину і крутити кермо праворуч не було б ніякого сенсу. Льюіс траекторії не змінював і залишив достатньо місця Себу, але помилка останнього на вході в поворот (як і можлива втрата керованості через уже пошкоджене крило) свою справу зробили. Найголовнішим в розгляді епізоду є мотив: Феттелю треба було перемагати або щонайменше фінішувати другим, тож врізатися в машину Льюіса, доламуючи собі дещо пошкоджене крило, не було ніякого сенсу. Зі зламаним крилом і візитом в бокси після першого кола Себастьян практично втрачав шанси і на перемогу, і на друге місце, без яких позиція Хемілтона не мала абсолютно ніякого значення. Іншими словами, якщо розглядати епізод з логічного погляду, то вийде що саме Феттель там програв найбільше, а відтак був найменше у ньому зацікавлений.

З іншого боку, згадуючи, наприклад, гонку в Баку не можу не погодитися і з тим, що в найбільш напружені моменти перегонів логіка і здоровий глузд покидають голову Себастьяна. Ще один важливий нюанс полягає в тому, що все це сталося на першому колі – такі епізоди зазвичай розглядаються більш ліберально, ніж коли мова заходить про інші фази перегонів. Зрештою, стюарди вирішили, що це гоночний інцидент, яких німець цієї осені назбирав вдосталь. Не можу не відзначити і те, що без цих проблем лідерів чемпіонату гонка була б набагато пріснішою, адже ми не побачили б їх прориву з останніх двох місць до топ-десятки. Доля титулу все-одно була вирішена набагато раніше.

Найбільш захоплююча дуель етапу відбувалася на останніх колах гонки, коли Хемілтон наздогнав Алонсо і не без проблем зумів здолати спротив іспанця:

І, зауважте, все це без поламаних крил та проколотих шин – просто рівень напруження був меншим, а поваги до суперника однозначно вищим.

Шинна тактика цього разу була досить прогнозованою, але один момент заслуговує особливої уваги – Феррарі саме за рахунок тактичного обману суперників вивела Райкконена на подіум. Тож як це було: проваливши старт Кімі надовго застряг за Форс Індією Переса і геть нічого не міг зробити з мексиканцем. Причиною цього була височенна максимальна швидкість машини Серхіо, якої вистачало для того, щоб нівелювати активовану DRS на Феррарі. Розуміючи, що так можна остаточно втратити подіум в боксах Скудерії роблять нехитрий маневр – на піт-лейн виходять механіки, усім своїм виглядом демонструючи готовність провести піт-стоп. В рожевих боксах сигнал побачили й вирішили не дати використати підрізку, тож саме Переса і покликали на зміну шин, а механіки Феррарі повернулися в бокси ніби так і треба було. В принципі для тих, хто пам’ятає класичні протистояння Феррарі та Макларен двадцятирічної (і менше) давнини, такі фокуси в червоних боксах давно не новина. Проте цього разу це запустило ланцюгову реакцію. Побачивши відносно ранній піт-стоп Серхіо на 19-му колі, реагувати на нього взялися в Рено, адже побоювалися, що це підріже Хюлькенберга, який їхав попереду, але не мав суттєвого відриву, тож Ніко відправився в бокси на наступному колі. В свою чергу німець переслідував Окона, тож Форс Індія на 21-му колі провела піт-стоп для француза, щоб убезпечити його від посягань збоку Хюлькенберга. Ну а Райкконен, опинившись на вільній від Форс Індій та Рено трасі, підняв свій темп настільки, що про питання про місце для Феррарі на подіумі більше не стояло. Ось так одним викликом механіків Скудерія змусила дві інші команди провести піт-стопи для трьох пілотів – старий фокус, але в Мексиці виявився напрочуд ефективним.

Якщо для Рено – команди Рено – етап однозначно провальний, бо якось інакше назвати два сходи через технічні проблеми не вийде, то для Рено як для виробника моторів уїк-енд так само був би жахливим, якби не перемога Ферстаппена, що кинула рятувальне коло мотористам. Виключно завдяки тріумфу нідерландця ситуація з французькими силовими установками бодай трохи виглядає не настільки погано, як було насправді. А правда в тому, що по-перше, мотористи для мексиканської траси з її високим розташуванням над рівнем моря обрали невірні налаштування, а по-друге, крім трьох сходів у гонці саме через несправність елементів установки (Ріккардо, Хюлькенберг і Хартлі) клієнти Рено стикалися з проблемами й протягом попередніх днів. Зокрема, Гаслі у кваліфікації участі взяти не зміг взагалі, а Хартлі через поламку припинив виступ у другому її сегменті. Зрештою в Рено визнали, що більшість проблем стали наслідком саме їх неправильних дій у підготовці до етапу, та кому тепер легше. «Жовто-чорні» замість того, щоб фінішувати у десятці двома машинами, не просто отримали дірку від бублика, а завдяки прекрасному виступу Магнуссена виграють у Хаас лише 1 пункт в боротьбі за сьому позицію в Кубку конструкторів. І на цьому тлі якось навіть незручно згадувати наскільки оптимістичними є сподівання Макларен на мотори Рено.

Ленс Стролл на власне 19-річчя не просто зробив собі подарунок у вигляді фінішу в заліковій зоні, він в особистому заліку обійшов Массу. Тож виникає питання, а чи потрібен канадцю наставник на наступний сезон, чи Вільямс варто шукати пілота, який забезпечить команді кращі результати, ніж бразильський ветеран. Якщо у Гроув оберуть другий варіант, то нас чекатимуть ще дуже цікаві новини, бо на місце Феліпе крім нього самого претендують ще Верляйн, Кубіца, Ді Реста, а тепер ще й Квят.

P.S. Ось уже 10 років чемпіонами в Формулі 1 стають або німці, або британці. Причому наразі маємо паритет: по одному титулу у Баттона і Росберга та по чотири – у Феттеля з Хемілтоном.

В’ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ

Источник

Оставить сообщение